Рекомендації щодо правил поведінки працівників апарату Чернігівського окружного адміністративного суду, відповідальних за роботу із маломобільними групами населення

 У разі якщо до суду звертається особа, що має обмежені фізичні можливості, відповідальний працівник суду (визначений внутрішнім наказом суду) повинен бути ознайомлений із принципами та правилами спілкування з такими відвідувачами суду та повинен надати кваліфіковану допомогу у доступі відвідувачів із обмеженими фізичними можливостями до правосуддя.

Основні принципи етики спілкування з людьми  із обмеженими фізичними можливостями:

• толерантність;
• рівноправ’я;
• розуміння;
• шанобливість;
• визнання;
• сприйнятливість.

Особливості спілкування з відвідувачами суду із вадами опорно-рухового апарату

1. Забезпечити особі з вадою опорно-рухового апарату можливість повідомити працівників суду про необхідність отримати послугу чи допомогу. В такому випадку потрібно забезпечити можливість зв’язку працівника суду з відвідувачем суду. Для цього повинен бути встановлений двосторонній зв’язок. Такий технічний засіб зв’язку повинен бути розташованим при вході в будівлю в зоні досяжності людини, яка сидить в кріслі-візку. Цей пристрій необхідно позначити Міжнародним символом доступності.
2. Після з’ясування причини звернення за посередництвом каналу зв’язку до особи з вадою опорно-рухового апарату виходить уповноважений працівник суду. При потребі потрапити в приміщення суду він повинен з’ясувати, як допомогти громадянину проїхати в дверях, переїхати через поріг, піднятися по сходах. Якщо виникає потреба перенести людину у візку, слід запитати, за які частини візка можна брати, щоб піднімати. Без попередження за крісло-візок хапатися не варто.
3. Не слід поводитися самовільно з людиною у візку, котити його без її дозволу на це. Під час спілкування обличчя відповідальної особи має бути на одному рівні з громадянином. Для цього можна присісти або сісти поруч на стільці.

Якщо людина в кріслі-візку разом із супроводжуючою її особою, при спілкуванні необхідно звертатися безпосередньо до особи, якої це стосується.  Якщо це стосується особи з вадою опорно-рухового апарату, то при спілкуванні  потрібно в першу чергу звертатися і розмовляти з нею, а не із супроводжуючою особою.

Основні правила спілкування:

– Зробити крок назустріч і спитати – чим можна допомогти.

– Допомога має бути ненав’язливою і не надмірною.

– Вислухайте:  що і як робити. Люди на візку також мають різну фізичну справність, відповідно і допомоги можуть очікувати різної.

– Спілкуючись з людиною, яка сидить у візку, намагайтеся знайти можливість спілкуватися з нею на одному рівні, щоб людина у візку не задирала до співрозмовника голову. Бажано знайти можливість сісти на стілець і, якщо йдеться про ознайомлення з документами, мати можливість сидіти поруч за столом.

– Майте на увазі, що  у неповноправної людини можуть бути проблеми в користуванні письмовим приладдям, тому запитуйте, чи потрібно в цьому допомогти.

Особливості спілкування з відвідувачами суду із вадами слуху та мови

  Важливо, щоб у приміщеннях суду була повноцінна візуальна інформація.

Люди з вадами слуху ззовні без ознак інвалідності. Однак, при цьому вони можуть мати різний рівень втрати слуху і по різному розвинене мовлення. Є люди, які не чують, але розмовляють. Спілкуючись будьте привітними, посміхайтеся. Таким чином людина матиме до Вас довіру.

Основні правила спілкування:

– При розмові з нечуючими необхідно дивитися безпосередньо на співрозмовника, повільно і чітко промовляти слова із виразною мімікою.  Важливо, щоб джерело світла не було за вашою спиною, бо в такому випадку Ваше обличчя буде затінене.

– Необхідно мати можливість спілкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу, блокнот, ручку або олівець тощо.  Звичайно, треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз.

– Не затемнюйте обличчя, особливо уста, і не закривайте його руками, волоссям тощо.

– Щоб привернути увагу людини, яка не чує, торкніться її злегка за плече або помахайте до неї рукою. Коли вас помітили, тоді починайте спілкування. Кричати не варто.

– Якщо нечуюча людина користується послугою сурдоперекладача, то при спілкуванні необхідно дивитися на того, хто звернувся за послугою.  Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача.

– Підтримуйте зоровий контакт, демонструйте спокій та позитивні емоції.

• Під час розмови з людиною, яка має порушення слуху, потрібно дивитися саме на неї.

–  Пильнуйте, щоб джерела світла не було за вами. Не затемнюйте свого обличчя.

– Переписуйтеся, щоб уникнути труднощів при усному спілкування.

– Говоріть ясно та чітко, не змінюйте теми розмови.

Особливості спілкування з відвідувачами суду із вадами зору

Спілкуючись із незрячими людьми називайте себе і, залежно від ситуації, присутніх.

Основні правила спілкування:

– Описуйте, де Ви знаходитесь і попереджуйте про перешкоди, які є на шляху.

– У розмові з незрячою людиною завжди звертайтеся безпосередньо до неї. Необхідно представитися хто ви, які маєте повноваження, після чого слід запитати, чим допомогти.

– При супроводі у приміщені попереджуйте про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом». При можливості озвучуйте це, інформуючи про оточення.

– Якщо ви провели незрячу людину до якогось кабінету службової особи, то інформуйте, куди саме ви її привели, назвіть цю людину і інших присутніх. Якщо збираєтесь читати, попередьте про це.

– Не замінюйте читання будь-якого документу його переказом, особливо,  якщо при цьому особі потрібно поставити свій підпис.

– Якщо будете пересуватися, то попередьте про це.

– Не тягніть за собою. Поясніть чітко, куди саме потрібно йти.